Нормативні документи

закон про середню освіту 2020: деталі

https://24tv.ua/education/reforma_shkoli_2020_ukrayina_zakon_pro_osvitu_shho_zminilosya_n1265099

Стандарт освіти - це система основних параметрів, що беруться за Державну норму освіченості, яка відображає соціальний ідеал і враховує можливості реальної особистості й системи освіти із досягнення цього ідеалу. Основними об'єктами стандартизації освіти є її структура, зміст, обсяг начального навантаження й рівень підготовки учнів. Стандарт освіти визначає обов'язковий мінімум змісту основних освітніх програм, максимальний обсяг навчального навантаження учнів, вимоги до рівня підготовки випускників і є основою для створення ряду нормативних документів (навчальних планів, атестації кадрів, положень про акредитацію навчальних закладів тощо). Відповідно до нових типових навчальних планів, першими перейдуть на навчання за новими програмами «Природознавство» учні 5-х класів у 2013/2014 н.р. (2 год. на тиждень).

Поступове впровадження нового Державного стандарту (2012 р. - 2013 р. - 2018 р.) можна розглядати як важливий компонент змістової основи змін із питань оптимізації моделей методичних служб, вирішення проблеми якісного науково-методичного та психологічного супроводу роботи з педагогічними кадрами, удосконалення діяльності з урахуванням регіональних особливостей тощо. Водночас визначаємо, що якість науково-методичного супроводу реалізації нових завдань базової та повної загальної середньої освіти залежить від рівня професійної компетентності кадрового складу самих методичних служб.

Розробка моделей діяльності методичних служб регіону в умовах упровадження нових завдань освітніх галузей в основній та старшій школі може поєднувати наступні етапи:

- аналіз діяльності методичних служб у контексті нових завдань та наявність потенціалу для поліпшення якості освіти;

- адаптація базових моделей діяльності до інноваційних умов мережевої взаємодії;

- конкретизація планів роботи щодо трансформації сучасних наукових ідей і технологій у педагогічну практику;

-обгрунтування та вдосконалення системи навчально- методичної роботи в контексті неперервної професійної освіти вчителів.

Метою освітньої галузі «Природознавство» в новому Державному стандарті є формування в учнів природничо- наукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей як обов'язкової складової загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу. Завданнями освітньої галузі є:

- забезпечення оволодіння учнями термінологічним апаратом природничих наук, засвоєння предметних знань та усвідомлення суті основних законів і закономірностей, що дають змогу зрозуміти перебіг природних явищ і процесів;

- забезпечення усвідомлення учнями фундаментальних ідей і принципів природничих наук;

- набуття досвіду практичної та експериментальної діяльності, здатності застосовувати знання у процесі пізнання світу;

- формування ціннісних орієнтацій на збереження природи, гармонійну взаємодію людини і природи, а також ідей сталого розвитку.

Якщо стисло сформулювати основні зміни в галузі «Природознавство», це виглядатиме наступним чином:

- зміст навчального матеріалу зазнає незначних змін, але більших змін зазнають методи та технології навчання й виховання;

- зроблено акцент на особистісно-соціальному та інтелектуальному розвитку учнів і формуванні ключових компетентностей водночас із предметною підготовкою;

- більше уваги приділяється міжпредметним зв'язкам, навичкам орієнтуватися в великих обсягах інформації;

- посилюється практична спрямованість здобутих теоретичних знань та їх застосування в повсякденному житті;

- розширено перелік характеристик навчальних досягнень учнів завдяки виявленню власного ставлення та готовності брати посильну участь у збереженні природи, житті людини та штучних систем;

- опис кінцевих результатів навчання в межах освітньої галузі здійснюється послідовно за ступенями загальної середньої освіти.

Першочерговими завданнями становлення методичної системи управління якістю шкільної природничої освіти є з'ясування на базі інформації Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти сутності нових стратегічних цілей шкільної освіти, врахування чітко визначених понять компетентностей учнів, тлумачення ролі виокремлених структурних змістових компонентів галузі «Природознавство», характеристик результатів навчання та виховання випускників основної та старшої школи, посилення на практиці інноваційних компонентів навчання через поєднання особистісно-орієнтовного, компетентнісного, діяльнісного підходів.

Новий державний стандарт освіти має декілька характерних відмінностей від діючого, і особливо це стосується природничо-математичних дисциплін.

По-перше, за всі роки незалежності України співвідношення між гуманітарними і природничо- математичними дисциплінами дорівнює п'ятдесят на п'ятдесят, це свідчить про те, що освіта України серйозно повернулася в бік розвитку природничих і математичних дисциплін.

По-друге, враховуючи швидкість оновлення інформації, учні повинні вміти аналізувати, порівнювати, абстрагувати, робити висновки тощо. Основи такого підходу до викладання природничо-математичних дисциплін закладено в Державному стандарті базової і повної середньої освіти: «Основною метою освітньої галузі «Природознавство» є розвиток учнів за допомогою засобів навчальних предметів, що складають природознавство як наукову галузь, формування наукового світогляду і критичного мислення учнів завдяки засвоєнню ними основних понять і законів природничих наук та методів наукового пізнання, вироблення вмінь застосовувати набуті знання і приймати виважені рішення в природокористуванні».

По-третє, засвоєння предметів природничо- математичного циклу в основній та старшій школі здійснюється на основі принципу наступності: Державним стандартом початкової школи вперше передбачено формування предметної природознавчої компетентності (особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв'язувати доступні соціально й особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов'язані з реальними об'єктами природи у сфері відносин «людина - природа» через введення нової освітньої галузі «Природознавство».

По-четверте, передбачене впровадження інформаційно- комунікаційних технологій в освітньому процесі початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів та виокремлення в освітній галузі «Технології» змістовної лінії «Ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями» сприяє формуванню в учнів умінь опрацьовувати інформацію, що є базою для формування будь-якої компетентності.

Упровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти поступово розпочнеться з 1 вересня 2013 року, але підготовка школи до цієї важливої події має бути організована завчасно. Так, проектування діяльності вчителя на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного й діяльнісного підходів з одного боку забезпечуватиме успішне впровадження нового Держстандарту, а з іншого відкриє нові можливості для творчого самовдосконалення вчителя. Добір відповідного інструментарію створюватиме мотиваційне середовище, яке і сприятиме досягненню бажаних результатів, зокрема: переконання, світогляд, активна громадянська позиція особистості, що дають змогу інтегруватися в соціокультурне середовище, креативно реагувати на проблеми і виклики сучасності, усвідомлювати свою роль у суспільстві і світі.
Аналіз результатів моніторингових досліджень свідчить, що переважна більшість учителів розуміє і виконує основні завдання викладання математики. Разом із тим ще не всі педагоги досягають загальноосвітніх цілей викладання математики в класах різних профілів навчання:

- передавати учням певну систему математичних знань, умінь і навичок;

- навчити учнів володіти усною і письмовою математичною мовою з усіма притаманними їй якостями (простота, чіткість, повнота, лаконічність тощо);

- самостійно здобувати знання.

Ці суттєві недоліки пояснюються цілою низкою типізованих причин:

- збереженням стереотипів у процесі фальсифікування отриманих результатів моніторингових досліджень;

- недостатньою увагою до організації самоосвітньої діяльності вчителів; самоосвіта вчителів у традиційній системі навчання залишається вторинним процесом, вона не стала основним засобом духовного збагачення й розвитку особистості учня;

- трудності школярів пов'язані з відсутністю умінь та навичок самостійної розумової праці, невмінням систематизувати отриману інформацію та співставляти її з програмами з основ наук;

- організаційне й методичне забезпечення учнів з метою розвитку загально-навчальних умінь і навичок самостійного здобуття знань як одного із пріоритетів підвищення якості освіти знаходиться ще на досить низькому рівні;

- відсутня система стимулювання педагогічних працівників для здійснення більш результативної діяльності;

- неспроможність окремих учителів подолати стереотипи та вийти на інноваційні педтехнології навчання;

- недостатній рівень наставницької роботи з вчителями математики, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст».

Для усунення недоліків необхідно:

створити відповідні умови щодо формування свідомих потреб учнів самостійно отримувати знання з різноманітних джерел інформації;

постійно відслідковувати рівень зростання навчальних досягнень учнів;

звернути увагу на формування творчих здібностей учнів;

підвищувати якість корекційно-аналітичної роботи в системі моніторингових досліджень;

підвищувати власний педагогічний рівень щодо аналітико-прогностичної діяльності в системі моніторингових досліджень;

упровадити моніторинг рефлексивної діяльності учнів;

забезпечити системний педагогічний супровід моніторингового процесу.

Нова навчальна програма з математики для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка була прийнята на Першому з'їзді математиків, запроваджується з 2013-2014 н.р. лише у 5 класах. Вона базується на нових Стандартах, основною метою яких є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі, успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання, забезпечення інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам'яті, логіки, культури мислення та інтуїції.

Біологія

Наш час характеризується небаченим раніше бурхливим розвитком науки і техніки, величезним обсягом інформації, яка з'являється щосекунди. За таких умов освіта має відповідати світовим стандартам. Тому змінюється та розвивається біологічна освіта. В умовах сьогодення вона спрямована на цілісність змісту, природовідповідність і продуктивність навчання, метою якого є формування в учнів життєствердного образу світу, емоційно-ціннісного ставлення до природи й самого себе, усунення суперечності між вимогами суспільства щодо наукового розвитку та безпекою життєдіяльності людства. Такі завдання регламентуються сучасними нормативними документами іїодо біологічної освіти.

Важливою подією 2011 року в українській освіті стало затвердження постановою Кабінету Міністрів України від ^ 23 листопада 2011 року № 1392 нової редакції Державного стандарту базової і повної середньої освіти. Відповідно до нового стандарту та розробленої до нього програми, вивчення біології розпочинається у 6 класі, а закінчується повний курс у 9 класі (на вивчення відводяться 2 години на тиждень). Ці суттєві зміни знайшли відображення у змісті біологічної компоненти освітньої галузі «Природознавство». Основною метою галузі визначено формування природничо-наукової компетентності, а біологічний компонент має забезпечити предметні компетентності: засвоєння учнями знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, розуміння біологічної картини світу, цінності таких категорій як знання, життя, природа, здоров'я, формування свідомого ставлення до екологічних проблем, усвідомлення біосферної етики. Оскільки вивчення біології за програмою, розробленою до нового Державного стандарту, розпочнеться у 2014/2015 навчальному році, та з огляду на вище сказане рекомендуємо вже наступного навчального року розпочати підготовчу роботу щодо впровадження нового Державного стандарту та нової програми: визначити аспекти методичної роботи в цьому напрямку, проаналізувати можливі проблеми, з якими можуть зіткнутися як учителі, так і учні в адаптаційний період, виробити шляхи їх подолання.

Нагадуємо, що вивченню шкільного курсу біології передує інтегрований пропедевтичний предмет «Природознавство», який теж зазнав певних змін. Відповідно до типових навчальних планів, розроблених » нового Державного стандарту, природознавство вивчатиметься у 5 класі (2 години на тиждень), звертаємо особливу увагу на те, що у Державний стандарт початкової загальної освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462) введено нову освітню галузь «Природознавство», тим самим посилено природничу складову стандарту. Базовим навчальним планом передбачено на вивчення предмета у 1-4 класах 1 години на тиждень. Концептуальними ідеями програми з природознавства для початкової школи є формування природознавчої компетентності учнів на основі засвоєння системи інтегрованих знань про живу та неживу природу, та ознайомлення з основами екологічних знань, опанування способів навчально-пізнавальної діяльності та орієнтація на пошукову діяльність. Такі кардинальні зміни у галузі та забезпечення наступності у вивченні предмета між початковою та середньою ланкою вимагають від учителя біології ґрунтовного ознайомлення з новим Державним стандартом початкової загальної освіти, програмою з природознавства для загальноосвітніх навчальних закладів (1-4 класи) та з особливостями організації вивчення програмового матеріалу (Навчальні програми для загальноосвітніх навч. закл. із навчанням українською мовою. 1-4 класи. - К.: Освіта, 2011. - 186-200 с.)

Методичним службам, керівникам МО учителів біології:

Забезпечити методичний супровід подальшого впровадження профільного навчання у старшій школі та створити умови для розвитку біологічного профілю.

Сприяти вчасному проходженню вчителями біології курсів підвищення кваліфікації.

Приділяти належну увагу підвищенню фахової майстерності вчителів у міжкурсовий період.

Систематично проводити моніторинг якості біологічної освіти.

Урізноманітнювати форми роботи з учителями в міжатестаційний період з метою створення умов для особистісного та професійного їх зростання.

Учителям біології:

Керуватись у роботі вимогами чинної програми, рекомендацій Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, методичними рекомендаціями Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Поліпшити якість виконання практичної частини програми з біології.

Упроваджувати інноваційні педагогічні технології навчання з урахуванням досягнень сучасної науки.

Сприяти активізації науково-дослідницької діяльності учнів на уроках біології та в позакласній роботі.

Урізноманітнити форми оцінювання рівнів навчальних досягнень учнів із предмета.

Застосовувати у своїй роботі потенціал мережі Інтернет.

Хімія

Хімічні знання є невід'ємною частиною освітньої галузі «Природознавство», вони сприяють формуванню спочатку взаємовідносин «людина - речовина», а далі «речовина - матеріал - практична діяльність». Водночас здійснюється розвиток предметної та базової компетентностей учнів у системі природа-людина-наука-суспільство-виробництво.

Прикладний аспект сучасної якісної шкільної хімічної освіти полягає в наданні на міжпредметній основі випускникам мінімуму хімічних знань, необхідних для повсякденного життя і практичної діяльності в усіх галузях господарства, культури, науки, у тому числі й не пов'язаних з хімією.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 затверджено новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, який визначає зміст освітніх галузей та вимоги до рівня освіченості учнів основної та старшої школи. Відповідно до Типових навчальних планів, розроблених згідно з новим Державним стандартом, хімія вивчатиметься у 7-9 класах на базовому рівні (7 клас - 1,5 години на тиждень, 8 і 9 класи - 2 години на тиждень) і профільному рівні за певними програмами в 10-11 класах.

Звертаємо вашу увагу на те, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України Державний стандарт частково упроваджується в базовій та в основній школі з 1 вересня 2013 року. Першими перейдуть на навчання за новими програмами учні 5 класів у 2013/2014 навчальному році. Вивчення хімії за програмою, розробленою до нового Державного стандарту, розпочнеться у 2015/2016 навчальному році. Хімічний компонент освітньої галузі «Природознавство» забезпечує засвоєння учнями знань про речовини та їх перетворення, хімічні закони й методи дослідження, навички безпечного поводження з речовинами, формує ставлення до екологічних проблем і розуміння хімічної картини світу, уміння оцінювати роль хімії у виробництві та житті людини.

Навчання хімії потребує раціонального застосування різних методів й організаційних форм навчання, як тих, що вже міцно закріпилися у шкільній практиці (проблемне навчання, групова робота, дидактичні ігри тощо), так і нових, зокрема інтерактивних методів, інформаційних технологій та комп'ютеризації процесу навчання.

Особливості викладання екології

У сучасному світі роль освіти переосмислюється настільки, наскільки вона готує людей до життя у складному, взаємозалежному і дуже мінливому світі. Освіта відіграє життєво важливу роль у поліпшенні ставлення людини до довкілля. Вже давно існує розуміння факту, що розвиток, націлений на кращу якість життя, перебуває під сильним впливом навколишнього середовища. Не можна більше ігнорувати того, що фізичні й екологічні процеси можуть мати небажані наслідки. Такі проблеми, як дефіцит питної води, надмірна експлуатація землі і надр, швидка урбанізація є симптомами «хворобливого» розвитку.

Екологія зараз - дуже популярна галузь знань. Діяльність людини без урахування екологічних законів у багатьох районах призвела до катастрофічних наслідків для природи і самої людини. Бездумно ставитися до довкілля вже неможливо, тому підвищується інтерес до екології - науки, що вивчає питання взаємовпливу організмів і довкілля, яка дозволяє передбачати наслідки будь-яких змін у біосфері. Усвідомити своє місце у природі людина зможе, знаючи закони і правила екології, які довгий час оберігалися вузьким колом фахівців.

Пріоритетними напрямками роботи регіональної екологічної освіти у поточному навчальному році були: формування екологічної культури учнів; упровадження інноваційних технологій навчання; робота з обдарованими учнями.

Враховуючи те, що новий Державний стандарт грунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного й діяльнісного підходів, нова редакція Державного стандарту освіти для основної школи впроваджуватиметься з 1 вересня 2013 року, а для старшої - з 2018 року, педагогам рекомендуємо вже сьогодні звернути увагу на вивчення стратегічних орієнтирів щодо оновлення екологічної освіти та розробки технологічних аспектів навчально-методичного забезпечення, що базується на компетентнісно орієнтованому підході.

	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з біології При оцінюванні рівня навчальних досягнень з біології враховується:   рівень оволодіння біологічними ідеями, що становлять важливу складову загальнолюдської культури: рівні організації живої природи, зв'язок будови і функцій організмів, історичний розвиток органічного світу, різноманітність організмів, цілісність і саморегуляція живих систем, зв'язок людини і природи;   рівень умінь використовувати теоретичні знання у практичній діяльності, під час розв'язування задач чи вправ різного типу, уміння робити висновки та узагальнення на основі практичної діяльності;   рівень оволодіння практичними уміннями та навичками спостереження та дослідження природи, виконання лабораторних та практичних робіт. Всі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці. Рівні навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів I. Початковий 1 Учень (учениця) з допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита) розпізнає і називає окремі біологічні об'єкти; знає правила техніки безпеки при виконанні лабораторних та практичних робіт 2 Учень (учениця) намагається відтворити окремі факти, з допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита), наводить елементарні приклади біологічних об'єктів і їх окремі ознаки; за інструкцією і з допомогою вчителя фрагментарно виконує лабораторні та практичні роботи без оформлення 3 Учень (учениця) відтворює окремі факти, з допомогою вчителя або з використанням підручника фрагментарно характеризує окремі ознаки біологічних об'єктів; відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді; за інструкцією і з допомогою вчителя фрагментарно виконує лабораторні та практичні роботи без належного оформлення II. Середній 4 Учень (учениця) з допомогою вчителя або з використанням підручника відтворює незначну частину навчального матеріалу, дає визначення окремих біологічних понять, дає неповну характеристику загальних ознак біологічних об'єктів; у відповідях може допускати помилки; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи з неповним їх оформленням 5 Учень (учениця) відтворює основний зміст навчального матеріалу, відповідаючи на запитання вчителя; характеризує загальні ознаки біологічних об'єктів; дає визначення окремих біологічних понять; наводить приклади, що ґрунтуються на матеріалі підручника; у відповідях може допускати помилки; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи, частково оформляє їх 6 Учень (учениця) самостійно, але неповно відтворює навчальний матеріал, частково дотримується логіки його викладу; відповідає на окремі запитання; у цілому правильно вживає біологічні терміни; характеризує будову та функції окремих біологічних об'єктів за планом; у відповідях допускає помилки; розв'язує прості типові біологічні вправи і задачі з допомогою вчителя; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх без висновків III. Достатній 7 Учень (учениця) самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу, застосовуючи необхідну термінологію; розкриває суть біологічних понять; характеризує основні положення біологічної науки, допускаючи у відповідях неточності; розв'язує прості типові біологічні вправи і задачі звертаючись за консультацією до вчителя; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє їх, робить висновки з допомогою вчителя 8 Учень (учениця) самостійно відтворює навчальний матеріал; відповідає на поставлені запитання, допускаючи у відповідях неточності; порівнює біологічні об'єкти, явища і процеси живої природи, встановлює відмінності між ними; виправляє допущені помилки; розв'язує типові біологічні вправи і задачі користуючись алгоритмом; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє їх, робить неповні висновки 9 Учень (учениця) вільно відтворює навчальний матеріал та відповідає на поставлені запитання; з допомогою вчителя встановлює причинно-наслідкові зв'язки; дає порівняльну характеристику біологічним об'єктам явищам і процесам живої природи; розв'язує стандартні пізнавальні завдання; виправляє власні помилки; самостійно розв'язує типові біологічні вправи і задачі; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить нечітко сформульовані висновки IV. Високий 10 Учень (учениця) системно відтворює навчальний матеріал у межах програми; дає повні, змістовні відповіді на поставлені запитання; розкриває суть біологічних явищ, процесів; аналізує, систематизує, узагальнює, встановлює причинно-наслідкові зв'язки; використовує знання у нестандартних ситуаціях; самостійно розв'язує біологічні вправи і задачі у межах програми; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить чітко сформульовані висновки 11 Учень (учениця) логічно та усвідомлено відтворює навчальний матеріал у межах програми; обґрунтовано відповідає на запитання; самостійно аналізує і розкриває закономірності живої природи; наводить приклади, що ґрунтуються на власних спостереженнях; оцінює біологічні явища, закони; виявляє і обґрунтовує причинно-наслідкові зв'язки; аргументовано використовує знання у нестандартних ситуаціях; самостійно розв'язує біологічні вправи і задачі; за інструкцією ретельно виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить логічно побудовані висновки 12 Учень (учениця) виявляє міцні й глибокі знання з біології; вільно відповідає на ускладнені запитання, з використанням міжпредметних зв'язків; самостійно характеризує біологічні явища і процеси, виявляє особисту позицію щодо них; уміє виокремити проблему і визначити шляхи її розв'язання; користується джерелами інформації, рекомендованими вчителем; вільно розв'язує біологічні вправи і задачі різного рівня складності відповідно до навчальної програми; ретельно виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить самостійні обґрунтовані висновки Інструкція з охорони праці при проведенні екскурсій, туристичних походів, культпоходів у театр та кінотеатр І. Загальні положення 1.      Для проведення екскурсій обов'язково повинен бути визначений керівник групи (з розрахунку 1 дорослий на 10 дітей), який відповідає, згідно з наказом, за збереження та здоров'я дітей. 2.Проведення екскурсій, культпоходів виконується тільки у світлу пору доби і за сприятливих погодних умов. 3.      Перед проведенням екскурсії до лісу, річки, озера, парку її керівник ретельно обстежує ту ділянку лісу, озера, річки, куди будуть вирушати діти, вибирає місце, де немає небезпеки нападу хижаків, отруйних тварин (змій), де немає трясовин. 4.      У театр та кінотеатр категорично заборонено брати учням вогне- запальні речовини, сигарети. В цих закладах не дозволяється стрибати, бігати, вести себе нетактовно, жувати, лузати насіння, шелестіти папером, їсти. 5.      Якщо для перевезення учнів до місця екскурсії використовується громадський транспорт, посадку здійснюють групами під керівництвом дорослого. При цьому в транспортні засоби входять спочатку учні, а потім особа, яка керує ними. У такому самому порядку здійснюється й висадка дітей з транспортного засобу. 6.      Для вивчення флори або фауни водоймища необхідно заздалегідь вибрати те місце, де його глибина настільки мала, що вбереже від нещасних випадків. Входити у воду учням забороняється. Для озна­йомлення з живими об'єктами водоймища використовуються сачки на довгих палках. Користуватися човнами або містками, розміщеними над глибокими місцями водоймищ, категорично забороняється. 7.      Перед тим, як організовувати екскурсію, треба ознайомити учнів з вимогами охорони природи, з місцевими отруйними рослинами, такими, як дурман, блекота, вовче лико, бліда поганка тощо, і категорично заборонити пробувати на смак будь-яку рослину з зібраного матеріалу. Необхідно ознайомити учасників екскурсій з місцевими отруйними тваринами (зміями, павукоподібними, членистоногими), переносниками (наприклад, гризунами) або передавачами (кліщами, комахами) інфек­ційних захворювань. Щоб не сталось отруєння, потрібно: а.       Не їсти і навіть не пробувати дикорослі ягоди, плоди, кореневища, бульби, якщо немає впевненості, що вони їстівні. б.      Не залишати без нагляду учнів. в.      Учням і дорослим не слід довго перебувати біля рослин, що виділяють леткі отруйні речовини (багно болотяне, дурман, ясенець та інші). г.       Не варто брати в рот будь-яку травинку, листочки, колоски - їх випадково можна зірвати з отруйної речовини. д.      Після збору гербарія або лікарських трав слід вимити руки з милом. 8. На екскурсію діти повинні виходити в міцному взутті і спортивних костюмах, щоб захистити ноги від механічних пошкоджень сучками, хмизом, колючими рослинами, гострим камінням, осколками скла, а також від укусів отруйних тварин (наприклад, змій). Категорично заборо­няється учням під час екскурсій знімати взуття і ходити босоніж. Одяг має бути зручним, легким і просторим без тугих ременів і шну­рівок. Якщо передбачається ночівля, потрібні теплі речі. На випадок дощу треба мати плащ. Навесні і восени доцільно одягати легку куртку з капюшоном, взимку - утеплену куртку. Взимку важливо не одягатись надто тепло, бо важкий одяг заважає рухатись, а в такому разі людина швидше мерзне. Штани та білизну краще одягати: влітку - бавовняні та лляні (вони інтенсивніше вбирають вологу, яку випаровує тіло), а взимку - вовняні. Варто уникати штанів з манжетами на холошах - за манжети потрапляють гіллячки, листя, пісок тощо. Мокрий одяг при першій же можливості треба ретельно просушити. Спідниці та сукні для лісу менш зручні, за винятком хіба що коротко­часних літніх поїздок у приміський ліс. Взуття повинно бути міцне, але вже розношене, краще шкіряне. Для мокрої погоди потрібні гумові чоботи (якщо в них потрапить вода, їх витирають зсередини тканиною або сухим сіном ). У теплу пору року можна ходити у туристських черевиках, кросівках, кедах. Для багато­денних мандрівок придатні черевики, для одноденних - кросівки, кеди. В останні вкладають устілки, а поверх звичайних шкарпеток натягають вовняні. Так само роблять взимку, коли взувають черевики або чоботи. На вовняні шкарпетки можна натягти ще одні, з синтетичного матеріалу, щоб вовна не протиралася. Відкрите взуття на екскурсіях не бажане, а взуття на високих підборах взагалі непридатне. Ранньою весною, пізно восени і взимку зручними можуть виявитись кирзові чоботи. При ходінні в густій траві по росі, щоб волога не потрап­ляла в чоботи, на халяву треба випускати холоші. Щоб шкіряне взуття стало м'яким і не пропускало воду, його проти­рають лляною олією, а підошви - сумішшю олії з парафіном (1:1). Мокре взуття швидше висохне, якщо напхати в нього сіна, паперу чи покласти всередину тепле каміння. При ходінні серед мокрих кущів, підліску доцільно одягати фартух з поліетиленової плівки (взагалі, плівку варто завжди мати з собою, бо вона захистить від дощу і від холоду). 9. Не можна дітям пити під час екскурсій воду з відкритих водоймищ, тому кожному з них треба заздалегідь запропонувати взяти з дому питну воду у фляжці або пляшці. 10. Вирушаючи на екскурсію з дітьми, учитель повинен мати при собі похідну аптечку першої допомоги. 11. Розкладати вогнище дозволяється у відведених для цього місцях і тільки керівнику групи. Дітям розпалювати багаття категорично заборо­няється. Дрова для вогнища не слід рубати, потрібно збирати сухе гілля, уламки стовбурів, хмиз. Не можна рубати сучки, на які спирається повалене дерево, або рубати їх на дереві. У буреломному лісі не при­пустимо збирати паливо для вогнища в сутінках. Рубати живі ростучі дерева без спеціального дозволу забороняється. Дрібний хмиз годиться для розтопки, він швидко згоряє. Паливо для вогнища заготовляють з сухостійких дерев (бажано без кори). Найкращі дрова - соснові. Ялина, ялиця «стріляють» іскрами, вони можуть пропалити одяг, особливо синтетичний. Береза горить добре, але часто буває сирою або гнилою. Осика, тополя, верба, ялиця швидко згоряють і дають мало жару. Рівно і майже без диму горять суха береза та вільха. Особливий жар дають бук, граб, дуб. Порівняно з шпильковими породами вони повільніше розгоряються, тому їх краще класти у вогнище останніми. Доки вогнище горить, частину дров кладуть біля вогнища, щоб підсихали. 12. Необхідні в лісі речі найкраще скласти в рюкзак. На дно рюкзака кладуть важкі та нерівні речі, до спинки - м'які, зверху - ті, що будуть потрібні в першу чергу. Шлейки рюкзака треба відрегулювати так, щоб нижня частина рюкзака спиралася на крижі, сам він вільно сидів, ремінці не надто тиснули. Коли від рюкзака починають боліти плечі, то під шлейки треба щось підкласти (скажімо, рукавиці). Крім того, рекомен­дується час від часу відводити рюкзак руками ззаду, знизу, полегшуючи тиснення на спину. Оптимальна маса рюкзака для хлопців - 8-12 кг, для дівчат - 6-8 кг. 13. На екскурсію (похід) слід брати лише найнеобхідніші речі, бо надмірна маса рюкзака призведе до передчасної втоми, до незадоволення мандрівкою. Залежно від тривалості походу найнеобхіднішими речами можуть бути : мило, одеколон, рушник, посуд для води та приготування їжі, ліхтарик, шнур, голка з ниткою, аптечка. Медикаменти найкраще тримати в поліетиленовому мішечку. Керівник туристичного походу чи екскурсії до лісу, річки озера бере зі собою ніж та сокиру, які повинні зберігатись у чохлах. Учні не повинні брати зі собою гострих чи ріжучих предметів, які становлять небезпеку під час проведення екскурсії чи походу. 14. Територію заповідника, заповідно-мисливського господарства, заказника, резервату, національного парку відвідують, дотримуючись встановлених правил, тому перед відвідуванням такої території треба повідомити адміністрацію, одержати від неї дозвіл, ознайомитись з правилами. II. Вимоги безпеки перед початком проведення екскурсії, походу 1. Перед початком екскурсії керівник групи зобов'язаний провести бесіду з дітьми ознайомити їх з правилами поведінки і техніки безпеки під час екскурсії, дороги до об'єкта екскурсії (музею, театру, кінотеатру) і дороги після відвідування приміщення, де проходив захід. 2. Перед початком екскурсії необхідно зробити перекличку учнів класу і відмітити присутніх. Для керівництва кожною групою дітей призна­чається дорослий. Другу перекличку проводять після прибуття на місце екскурсії, третю - перед відправленням у зворотній шлях, четверту - після повернення з екскурсії. III. Вимоги безпеки під час проведення екскурсії, походу 1.Керівник групи під час екскурсії повинен забезпечити дисципліну серед дітей та дотримання Правил дорожнього руху (під час руху вулицею або під час проїзду в міському транспорті). 2.      Під час руху учнів до театру, музею і т. п. треба стежити, щоб учні йшли компактною групою, не розтягувалися і не відходили вбік. 3.      Під час руху до об'єкта екскурсії та під час самої екскурсії учні по­винні уважно дивитись під ноги, щоб не впасти, та беззаперечно викону­вати всі розпорядження керівника групи. 4.Організовані групи дітей крокують тільки тротуарами та пішохід­ними доріжками, а у разі їх відсутності - краєм проїжджої частини дороги назустріч руху транспортних засобів і тільки у світлу пору доби. 5.      При переході залізничних колій, доріг, необхідно зупинити групу, пересвідчитись у відсутності небезпеки і потім найкоторшим шляхом перевести учнів. 6.      Якщо учні побачать вибухонебезпечні предмети, то вони зобов'язані повідомити про це керівника, але не підходити і не торкатись до них руками, а також повідомити про знайдені предмети в органи міліції. 7.  Після години ходу потрібен привал на 5-10 хв. На обід робиться великий привал - на годину-півтори. На привалі рюкзак треба зняти. Можна використати його замість подушки - покласти під голову. В теплу погоду варто зняти взуття, полежати, положивши ноги на підвищення, це покращує кровообіг (під голову слід щось покласти). 8.   Сильний вітер, туман, хуртовину, грозу найкраще перечекати, а після дощу треба йти обережно, користуючись палицею. Завали та буреломи найкраще обминати. Якщо такої можливості немає, то слід рухатись повільно й уважно, остерігатись гострих сучків, закиданих гілками ям. Якщо доводиться перестрибувати через перешкоду, спочатку перекиньте рюкзак. Розгойдувати всохлі, трухляві дерева небезпечно може відломитись верхівка або гілка і впасти на голову. 9.      Річку найкраще переходити там, де швидкість течії найменша, де у воді немає каміння, колод, зручно виходити на берег, де річка розши­рюється, ділиться на рукави (там вона не така глибока, течія слабша). Стежка, що веде до води, може вказувати на брід, але це може бути і звірина стежка до водопою. Особливо, якщо вона не продовжується на протилежному березі. Брести через річку найкраще з жердиною, впира­ючись нею в дно. Ставлячи ногу, обмацують дно, шукають надійну опору (особливо на річці з камінням і з швидкою течією). Удвох, утрьох можна переправлятись, тримаючись за руки, плечі, талію. Гірські потоки переходять по камінню, що виступає з води, або по кладці. 10.   Річку, вкриту кригою, слід переходити далі від місця, де в неї впадають притока або струмок. Товщина криги повинна бути не менше 10 см. Одну людину витримує крига завтовшки 5-7 см, групу людей - 10-12 см, легковий автомобіль - 25,2 см, вантажний автомобіль - 45 см, трактор - 70 см. Міцність її перевіряється ударом палиці. Про надійність криги свідчить відсутність тріщин, промий, повітряних пустот між кригою та водою. Найбільш міцний лід має синюватий або зеленкуватий відтінок. При відлигах, при дощі він стає білим, матовим, часто жовту­ватим. Таке забарвлення свідчить про те, що лід не міцний, не надійний. Не можна підходити близько до промий і ополонок, стрибати на лід з берега. Якщо частина льоду не запорошена снігом, значить донедавна там була промий і вода ще не замерзла. До людини, яка провалилася, треба підповзти на животі, подати їй палку, ремінь, шарф і обережно тягти з води. Потерпілий повинен широко розкинути руки, щоб утриматись на поверхні, якщо допомоги чекати немає звідки - спокійно, без різких рухів вибиратися на міцний лід, плазувати до берега. Після цього треба переодягтися в сухе, випити гарячого чаю, звернутися до лікаря. 11.   Болота бувають прохідні, важкопрохідні, непрохідні. Важливо відрізняти їх за зовнішніми ознаками. Перші вкриті суцільним мохом, густою осокою, видно підріст сосни. На других росте трава, серед моху є ковбані, трапляються поодинокі хирляві берізки, осики, чагарники. На третіх є очерет, трава ніби плаває в багнюці. Рухатись по болоту слід там, де є мурашники і кротові купини, густа трава серед осоки, сосна. Якщо під ногами "рухається" земля, то краще повернути назад, а якщо іти, то з палицею. До того, хто провалився, обережно підповзають, кидають йому шнур або простягають палицю. Іноді доводиться мостити гать. Зимою болото може замерзнути тільки на поверхні, йти по ньому небезпечно. Взагалі, болото й трясовину найкраще обминати. 12.   На ночівлю в лісі слід розташовуватись далі від сухостою, від підгнилих дерев (не ближче висоти дерева) - вони можуть несподівано, без видимих причин, впасти. 13.   Небажане сусідство з мурашниками - мурахи одразу почнуть обстежувати пристанище. У кущах більше комарів, кліщів. 14.   Не бажано ночувати під кручею, під кроною дерева з великими відмираючими гілками, на березі гірського струмка в період дощів або танення снігу. Найкраще для ночівлі, привалу вибрати сухе та рівне місце, галявину, узлісся, в холодну пору - місце, захищене від вітру, освітлене сонцем, при жарі - у затінку. Звичайно, щоб поблизу була вода. 15.   Не можна спати просто на землі навіть літом. На землю найкраще покласти сухі гілки шпилькових - спочатку більші, потім менші, ще менші, а зверху сіно чи солому. В дощову погоду краще робити курінь, зимою місце для постелі очищають від снігу. Поряд, за вітром (щоб не задував на постіль, не зносив вогонь), розкладають вогнище. На час сну верхній одяг знімають і накриваються ним. 16.   Небезпечно купатись у незнайомій водоймі, лісовій річці чи озері, водойму спочатку треба добре оглянути і перевірити. Перед купанням слід відпочити, не входити у воду розігрітим. Не треба далеко запливати від берега - можна не розрахувати сили і потрапити в біду. Потрапивши в сильну течію, не пливіть проти неї, використайте її, щоб наблизитись до берега. Якщо вас затягло у вир, не лякайтесь, пірніть і, зробивши сильний ривок убік за течією, випливайте на поверхню. У незнайомому місці не стрибайте головою у воду. 17.   Пити слід тільки чисту джерельну або криничну воду - без домі­шок, каламуті, осаду, піни, плівки, незвичного запаху і кольору. Заборо­няється використовувати воду з водойм, у яких помічена мертва риба або інші загиблі істоти. Не рекомендується їсти рибу, яка має присмак нафтопродуктів. У місцях, де буває багато людей, часто залишаються різні уламки, консервні банки, побитий скляний посуд - треба бути обе­режним, щоб не поранитись об них. 18.   Обережність слід проявляти біля крутих берегів, урвищ, уступів, печер - тут можливий обвал. У буреломному лісі довго затримуватись не треба. Зламані дерева часто утримуються тут, спираючись одне на одне, у будь-яку хвилину вони можуть впасти. Не можна розташовуватись біля вивернутих пеньків, дозволяти дітям гратися на таких пеньках і оглядати яму під корінням - пень може раптом повалитися на попереднє місце. 19.   Якщо ви випадково потрапили в угіддя, де ведуть облавне полю­вання, вийдіть на видне місце і залишайтеся там до кінця облави. 20.   Під час екскурсії (походу) можна проводити спостереження, ро­бити малюнки, фотографувати, записувати на плівку голоси птахів. Не дозволяється рвати квіти, ламати гілки, виловлювати птахів, руйнувати їхні гнізда, нори, лігвища. Під час мандрівки не слід залишати сміття, на пунктах відпочинку для цього є відведені місця. 21.   Руки в учнів мають бути вільними, для цього блокнот (для замалювання чи записів) і простий олівець утримуються на мотузці. 22.   Найбільш цікаве, несподіване бачить у лісі той, хто ходить тихо, не шумить, не галасує. IV. Вимоги безпеки після закінчення екскурсії чи походу 1. Після закінчення вистави, фільму виходити із залу у вказаних місцях. Виходити спокійно без криків і не штовхаючись. 2. Після закінчення екскурсії керівник групи повинен привести учнів на те місце, звідки починалась екскурсія, пересвідчитись у наявності всіх учнів, нагадати правила дорожнього руху, відпустити учнів додому і доповісти дирекції школи про закінчення екскурсії. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях 1. У випадку аварійної ситуації учнів виводять у безпечне місце, а потерпілому надають першу долікарську допомогу. 2. Якщо потерпілий перебуває у важкому стані, то необхідно викли­кати швидку допомогу.