Конспекти уроків

Конспект уроку в 6 класі
Тема: Взаємозв’язки  між  вегетативними  органами  рослин.
Мета уроку: поглибити  й  узагальнити  знання  про  клітинне  походження  організмів, тканини рослин,  вегетативні  органи  та  їхній  взаємозв’язок;  розвивати  вміння  зіставляти,  узагальнювати,  логічно  мислити,  порівнювати,  робити  висновки; виховувати  повагу до праці, самостійність та відповідальність.
Методи уроку:  проблемно-пошуковий, словесні (бесіда), наочні (ілюстрація), робота з книгою.
Тип  уроку:  узагальнення  та  систематизація  знань,  умінь,  навичок.
Форма уроку: ділова гра
Обладнання:  таблиці: будова  вегетативних органів рослини, рух речовин по рослині.
Проблема  уроку:  довести,  що  рослина – цілісний  організм.
Хід  уроку – гри
I.                   Організаційний  етап.
Дорогі діти! Щоб добитися успіху у здобутті знань,  на сьогоднішньому уроці я пропоную працювати під  девізом:
Зібратися  разом – це  початок
Триматися  разом – це  прогрес
Працювати  разом – це  успіх
Якщо ви згодні, то  бажаю  вам  творчого  неспокою,  постійного пошуку знань  та  сподіваюся,  що  цей  тернистий  шлях  ми  подолаємо  успішно.
II.                Мотивація навчально-пізнавальної діяльності (демонстрація презентації).
Вчитель. Пригадайте кілька рослин, які ви безліч разів бачили у своєму житті: білокору красуню березу й жалючу кропиву, царицю квітів троянду й королеву квіткового розмаїття – лілію, запашну окрасу весни – конвалію, вистеляючий стежки спориш і маленьку росичку на торфовому болоті, струнку ялинку й виткий хміль, крислатий дуб і хрещатий барвінок, лапатий подорожник і омелу. Всі вони такі різні, такі несхожі. І здавалося б, принаймні, дивним шукати щось спільне в них. Та й чи є воно, те спільне. А таки ж є! Хто з вас скаже в чому? ( відповідь учнів: всі згадані та й багато інших рослин зовнішньо збудовані за єдиною схемою, виданою природою. Майже для всіх рослин обов’язковими є основні органи: стебло, корінь і листок).
III.             Актуалізація опорних знань.
Вчитель. Сьогодні  у  нас  узагальнюючий  урок  по  темі  яку  ми  щойно  вивчили:  «Будова  і  життєдіяльність  рослин. Вегетативні органи».  Узагальнюючий означає те, що  ми  повинні  з  вами   поглибити  й  узагальнити  знання  про  вегетативні  органи  та  довести, що вони тісно взаємопов’язані між собою, доповнюють одне одного і складають єдине ціле.  
Розпочнемо  з  того,  що  пригадаємо  з  курсу  природознавства,  що  ми називали єдиним цілим? (відповідь учнів: Систему) 
Що таке система?( відповідь учнів: Єдине  ціле,  що  складається  з  окремих  частин,  які  зв’язані  між  собою  і  залежать  одна  від  одної)
Рослину можна віднести до системи? Чому?
Рослина належить  до  неживої  чи  живої  природи?  Чому?  ( відповідь учнів: до живої, бо одержує  і  переробляє  поживні  речовини,  видаляє  непотрібні,  росте,  розмножується,  дихає).
Отже  рослина – це організм  (тіло живої  природи) 
А  яку будову має тіло живої природи?   (відповідь учнів: Клітини → тканини → органи)
Ці  складові  частини  зв’язані  між  собою  і  залежать  одна  від  одної.  Значить  рослина – це  узгоджена  жива  природна  система. 
Виходячи  з  теми  уроку  ми  з  вами  повинні  саме  це і довести,  що    рослина - є  цілісним  організмом, тобто довести взаємозв’язок вегетативних органів. Для досягнення мети нам потрібно повторити  будову і функції вивчених органів.
Пропоную провести урок  у  формі  ділової  гри  «Науково-дослідницький  інститут».  В  нашому  інституті  буде  працювати  4  лабораторії
  1. Тканини.
  2. Корінь.
  3. Стебло.
  4. Листок.
Кожна  лабораторія  отримає  завдання  над  якими  буде  працювати  і  після  закінчення  роботи  буде  звітувати  іншим  лабораторіям.  Тривалість роботи 10 хв.
     ІV. Узагальнення  й  систематизація знань.
1        Лабораторія  «Тканини».  Проблемне питання: Від чого залежать функції тканин?
Повторити  параграф  9 підручника (автор Ільченко В.Р.).  Заповнити  таблицю: Тканини та їх функції.
Тканини
Будова
Функції
Твірна
Живі  клітини  веретеноподібної  форми,  які  мають  велике  ядро,  тоненьку  оболонку  і  щільно  прилягають  одна  до  одної
Утворення  нових  клітин  шляхом  поділу,  завдяки  чому  кількість  клітин  у  рослини  постійно  збільшується.  Формуються  всі  інші  типи  тканин
Покривна
Живі  або  мертві  клітини,  які  щільно  прилягають  одна  до  одної
Захищають  рослину  від  дії несприятливих  умов  навколишнього  середовища,  забезпечують  газообмін
Основна
А) фотосинтезуюча


Б) Запасаюча

Клітини  мають  тонку  оболонку, хлоропласти  та  велику  вакуолю

Клітини  великі  містять  багато  зерен  крохмалю,  краплі  олії,  цукри.

Забезпечує  фотосинтез


Накопичуються  про  запас  поживні  речовини.
Провідна
А) судини



Б) ситоподібні  трубки

Мертві  порожнисті  клітини



Живі  клітини

Транспорт  води  з  розчиненими в  ній  мінеральними  речовинами  від  кореня  до  листків

Проводять  органічні  речовини  від  листків  до  кореня  та  інших  органів  рослини.
Механічна
Видовжені  мертві  клітини  із  потовщеними  оболонками
Надає  рослині  міцності.
Висновок:  Функції   тканин  залежать від  будови  клітин, тому їх поділяють на твірні, покривні, провідні, основні. Із тканин побудовані органи.

Складання сенкану для узагальнення знань про тканини з усіма учнями
Наприклад:
Тканини
Різні, необхідні
Захищають, запасають, транспортують
Утворюють органи наземних рослин
Група

2        лабораторія  «Корінь» (додаток 2). Проблемне питання: Чому  корінь порівнюють з  «насосом»?
Повторити  параграф  11 підручника (автор Ільченко В.Р.).  Заповнити  таблицю: Внутрішня будова кореня у зв’язку з його функціями.

Зона  кореня
Які  клітини  утворюють
Функція
1.  Кореневий  чохлик
Живі  тонкостінні  клітини;  поступово  відмирають  злущуються,  заміняються новими
Захисна,  полегшує  просування  кореня  в  ґрунті.
2. Зона  поділу
Дрібні  клітини  твірної  тканини;  активно  діляться
Дає  початок  новим  клітинам
3.  Зона  росту
Клітини,  що  ростуть,  набуваючи  циліндричної  форми
Збільшується  довжина  кореня,  відбувається  його  ріст
4.Зона  всмоктування
Кореневі  волоски – довгі  вирости  зовнішніх  клітин  кореня
Всмоктування  води  і  мінеральних  речовин  із  ґрунту
5.  Зона  проведення
Клітини  провідної  тканини
Рухається  вода  і  мінеральні  речовини  від  кореня  до  стебла,  а  органічні  речовини – від  листків  до  кореня
Висновок:  Корінь – вегетативний орган, який закріплює рослину в ґрунті, поглинає і транспортує воду з розчиненими в ній мінеральними речовинами до надземних частин.

Складання сенкану для узагальнення знань про корінь з усіма учнями
Наприклад:
Корінь
Вегетативний, підземний
Всмоктує, транспортує, закріплює
Характерний для сучасних вищих рослин
Якір

3        лабораторія  «Стебло»  (додаток 3) Проблемне питання: Чому  стебло  називають  транспортним  засобом  рослини?
Повторити  параграф 13  підручника (автор Ільченко В.Р.)   розділ «Внутрішня  будова  стебла».   Заповнити  таблицю: Внутрішня будова стебла у зв’язку з його функціями.

Шар  стебла
Тканини
Функції
1.  Кора
А)  Шкірочка,  корок


Б)  Луб

Покривна



Провідна (ситоподібні  трубки)

Механічна (луб’яні волокна)

Захищає  від  надмірного  випаровування  вологи,  проникнення  пилу  та  мікроорганізмів


Рухаються  органічні  речовини  від  листків  до  кореня  та  інших  органів

Надають  гнучкості  і  міцності  стеблу
2.  Камбій
Твірна
Дає  початок  клітинам  лубу  та  деревини
3.  Деревина
Провідна  (судини)


Механічна  (деревні  волокна)
Рухаються  до  листків  від  кореня вода  і  мінеральні  речовини

Надають  гнучкості  і  міцності
4. Серцевина
Запасаюча
Відкладаються  поживні  речовини
Висновок:  Стебло - осьова частина пагона, що  здійснює  основну  функцію – зв'язок усіх частин рослини, транспортуючи  поживні  речовини.

Складання сенкану для узагальнення знань про стебло з усіма учнями
Наприклад:
Стебло
Міцне, округле
Захищає, транспортує, тримає
Об’єднує всі частини рослини
Вісь

4        лабораторія «Листок» (додаток 4) Проблемне питання: Чому  листок  називають  «хімічною  лабораторією»?
Опрацювати  параграф  15 підручника (автор Ільченко В.Р.)  розділ  «Внутрішня  будова  листка».   Заповнити  таблицю: Внутрішня будова листка у зв’язку з його функціями.
Назва  тканини
Особливості  будови  клітин  та  їх  розташування
Функції
1. Покривна
Безбарвні клітини,  які  щільно  прилягають  одна  до  одної
Захищають  від  пошкоджень  та  висихання  і  регулюють  газообмін  і  випаровування
2. Основна
(Фото синтезуюча)
Верхній  шар - великі  та  овальні    клітини,  які  мають  хлоропласти  (стовпчасті  клітини)

Нижній  шар – клітини  неправильної  форми,  містять  мало  хлоропластів,  нещільно  прилягають  одна  до  одної  (губчасті  клітини)
Фотосинтез



Газообмін,  випаровування  води,  фотосинтез

3.  Провідна
А) судини



Б) ситоподібні  трубки

Мертві  видовжені  клітини



Живі  видовжені  клітини,  поперечні  перетинки  яких  пронизані  вузькими  каналами

Рухаються  до  листків  від  кореня вода  і  мінеральні  речовини

Рухаються  органічні  речовини  від  листків  до  кореня  та  інших  органів

4. Механічна
Мертві
Надають  гнучкості  і  міцності
Висновок:  Завдяки такій будові в листку відбуваються   процеси  фотосинтезу,  гозообміну та  випаровування  води (транспірації).

Складання сенкану для узагальнення знань про листок з усіма учнями
Наприклад:
Листок
Зелений, надземний
Синтезує, випаровує, транспортує
Різний у кожного виду рослин
Фабрика

     V. Підведення підсумків. 
  1. В  ході  презентації  роботи лабораторій учні креслять на дошці  схему:  «Взаємозв’язки  різних  частин  рослини» використовуючи таблицю « Рух  речовин по рослині» (у підручнику)
          Корінь                                             Стебло                                                   Листок
всмоктування  води  і            транспортує  поживні  речовини       утворення  органічних
 мінеральних                              до  всих  частин  рослини                речовин,
речовин  із  ґрунту                                                                                        газообмін,
                                                                                                                        випаровування  води
Запитання до учнів:
-          Яка тканина здійснює зв’язок між різними частинами рослини? (провідна, бо вона пронизує весь організм – від кореня через стебло до клітин листка)
-          Для чого використовується вода і мінеральні речовини ґрунту?
-          Для чого використовуються органічні речовини, утворені в процесі фотосинтезу?
-          Завдяки якому процесу відбувається постійний рух води?
-          До чого призведе порушення будови чи функцій будь-якої частини рослини? Наприклад, якщо зі стовбура дерева зняти кору у вигляді пояска чи ушкодження і відмирання кореня при пересадці кімнатних рослин.
Висновок:  будова  та  функції  вегетативних органів  взаємопов’язані,  завдяки  чому  вони виконують основні функції рослинного організму – фотосинтез, мінеральне живлення, дихання, транспорт води, органічних та неорганічних речовин, ріст і розвиток, тобто слугують для підтримання індивідуального життя. Отже рослина -  є  цілісним  організмом.

  1. Вправа  «мікрофон»
-          Що  вам  найбільше  сподобалося  на  уроці?
-          Що  нового  дізналися?
-          Яка  група,  на  вашу  думку,  працювала  найкраще?

     VІ. Оцінювання знань.   Виконання  тестів  індивідуально у картці для учня.

Вказати  правильне  твердження
  1. До  вегетативних  органів  рослин  належать  корінь  і  пагін.
  2. Листок  не  входить  до  складу  пагона.
  3. Корені більшості  рослин  розташовані  на  поверхні  ґрунту.
  4. Пагін  складається  із  стебла,  листків  і  бруньок.

Закінчити  речення
  1. Орган  рослини,  який транспортує  поживні  речовини  до  всіх  частин – це  …………. 
  2. Орган  рослини,  який  виконує  функції:  фотосинтезу,  дихання  та  випаровування  води – це   ………….  .
  3. Орган  рослини,  який  виконує  функцію  всмоктування  води  і  мінеральних  речовин  із  ґрунту – це  …………… .

Дайте  відповідь  на  запитання
  1. Що  виділяють  зелені  листки  вночі – кисень  чи  вуглекислий  газ?
Тести
  1. Кореневі  волоски  виконують  функцію:  а)  захищають  корені;  б)  всмоктують  воду;  в)  виділяють  кисень;  г)  накопичують  крохмаль.
  2. Висхідний  потік  речовин – це:  а)  переміщення  води  з  розчиненими  в  ній  мінеральними  солями;  б) переміщення  органічних  речовин,  утворених  у  листку.

    VІІ. Домашнє  завдання.  Підготуватися  до  тематичного  оцінювання: повторити  параграфи 10-15.  По  бажанню  підготувати  кросворди,  тести.

Використана література:
  1. Ільченко В.Р. та інші. Біологія: Підруч. Для 7 кл. загальноосвіт.навч.закл. – Полтава: Довкілля-К, 2007.
  2. Чернишова Н.В., Ісаєва Р.Я. Лабораторний практикум з біології. 7 клас. – Луганськ: Янтар, 2011.
  3. Смик Г.К., Нечитайло В.А. Зелений дивосвіт. Видавництво «Урожай», 1973.

Додаток 1

1        Лабораторія  «Тканини»

Лаборанти:_____________________________
_______________________________________
_______________________________________
_______________________________________
_______________________________________
_______________________________________

Проблемне питання: Від чого залежать функції тканин?
Повторити  параграф  9 підручника (автор Ільченко В.Р.). Заповнити  таблицю: Тканини та їх функції.

Тканини
Будова
Функції
Твірна
Живі  клітини  веретеноподібної  форми,  які  мають  велике  ядро,  тоненьку  оболонку  і  щільно  прилягають  одна  до  одної

Покривна
Живі  або  мертві  клітини,  які  щільно  прилягають  одна  до  одної

Основна
А) фотосинтезуюча


Б) Запасаюча

Клітини  мають  тонку  оболонку, хлоропласти  та  велику  вакуолю

Клітини  великі  містять  багато  зерен  крохмалю,  краплі  олії,  цукри.




Провідна
А) судини



Б) ситоподібні  трубки

Мертві  порожнисті  клітини



Живі  клітини


Механічна
Видовжені  мертві  клітини  із  потовщеними  оболонками

Висновок:  

Додаток 2

2        лабораторія  «Корінь»

Лаборанти:_____________________________
_______________________________________
_______________________________________
_______________________________________
_______________________________________
_______________________________________

Проблемне питання: Чому  корінь порівнюють з  «насосом»?
Повторити  параграф  11 підручника (автор Ільченко В.Р.).  Заповнити  таблицю: Внутрішня будова кореня у зв’язку з його функціями.

Зона  кореня
Які  клітини  утворюють
Функція
1.  Кореневий  чохлик
Живі  тонкостінні  клітини;  поступово  відмирають  злущуються,  заміняються новими

2. Зона  поділу
Дрібні  клітини  твірної  тканини;  активно  діляться

3.  Зона  росту
Клітини,  що  ростуть,  набуваючи  циліндричної  форми

4.Зона  всмоктування
Кореневі  волоски – довгі  вирости  зовнішніх  клітин  кореня

5.  Зона  проведення
Клітини  провідної  тканини

Висновок:


Додаток 3

3        лабораторія  «Стебло»
Лаборанти:_____________________________
_______________________________________
_______________________________________
_______________________________________
_______________________________________
_______________________________________

Проблемне питання: Чому  стебло  називають  транспортним  засобом  рослини?
Повторити  параграф 13  підручника (автор Ільченко В.Р.)   розділ «Внутрішня  будова  стебла».   Заповнити  таблицю: Внутрішня будова стебла у зв’язку з його функціями.

Шар  стебла
Тканини
Функції
1.  Кора
А)  Шкірочка,  корок


Б)  Луб

Покривна



Провідна (ситоподібні  трубки)

Механічна (луб’яні волокна)




2.  Камбій
Твірна

3.  Деревина
Провідна  (судини)


Механічна  (деревні  волокна)

4. Серцевина
Запасаюча

Висновок:


Додаток 4


4        лабораторія «Листок»
Лаборанти:_____________________________
_______________________________________
_______________________________________
_______________________________________
_______________________________________
_______________________________________

Проблемне питання: Чому  листок  називають  «хімічною  лабораторією»?
Опрацювати  параграф  15 підручника (автор Ільченко В.Р.)  розділ  «Внутрішня  будова  листка».   Заповнити  таблицю: Внутрішня будова листка у зв’язку з його функціями.

Назва  тканини
Особливості  будови  клітин  та  їх  розташування
Функції
1. Покривна
Безбарвні клітини,  які  щільно  прилягають  одна  до  одної

2. Основна
(Фото синтезуюча)
Верхній  шар - великі  та  овальні    клітини,  які  мають  хлоропласти  (стовпчасті  клітини)

Нижній  шар – клітини  неправильної  форми,  містять  мало  хлоропластів,  нещільно  прилягають  одна  до  одної  (губчасті  клітини)




3.  Провідна
А) судини



Б) ситоподібні  трубки

Мертві  видовжені  клітини



Живі  видовжені  клітини,  поперечні  перетинки  яких  пронизані  вузькими  каналами


4. Механічна
Мертві

Висновок: 


Картка для учня

Прізвище ім’я учня  ____________________________________________________________

I.  Оцінювання  роботи  в  групі

Поставте  бали  за  роботу  в  групі:
Активна  участь  у  роботі      -     +2 бала
Малоактивна   участь              -     +1 бал
Не приймав участі  у  роботі   -      0 балів


II.  Самостійна  робота  (за  кожне  питання 1 бал)

Вказати  правильне  твердження
1.     До  вегетативних  органів  рослин  належать  корінь  і  пагін.
2.     Листок  не  входить  до  складу  пагона.
3.     Корені більшості  рослин  розташовані  на  поверхні  ґрунту.
4.     Пагін  складається  із  стебла,  листків  і  бруньок.

Закінчити  речення
5.     Орган  рослини,  який транспортує  поживні  речовини  до  всіх  частин – це  …………. 
6.     Орган  рослини,  який  виконує  функції:  фотосинтезу,  дихання  та  випаровування  води – це   ………….  .
7.     Орган  рослини,  який  виконує  функцію  всмоктування  води  і  мінеральних  речовин  із  ґрунту – це  …………… .

Дайте  відповідь  на  запитання
8.     Що  виділяють  зелені  листки  вночі – кисень  чи  вуглекислий  газ?
Тести
9.     Кореневі  волоски  виконують  функцію:  а)  захищають  корені;  б)  всмоктують  воду;  в)  виділяють  кисень;  г)  накопичують  крохмаль.
10.                       Висхідний  потік  речовин – це:  а)  переміщення  води  з  розчиненими  в  ній  мінеральними  солями;  б) переміщення  органічних  речовин,  утворених  у  листку.


Конспект уроку у 7 класі
Тема уроку: Загальна характеристика класу Плазуни
Мета уроку:
навчальна: ознайомити учнів із загальною характеристикою тварин класу Плазуни, з’ясувати місце, яке  вони займають у системі живої природи;  виявити ознаки пристосованості до наземного способу життя плазунів та ускладнення  їхньої організації у порівнянні з земноводними.
Розвиваюча: розвивати вміння зіставляти, порівнювати, узагальнювати, логічно мислити, робити висновки, працювати в групі.
Виховна: виховувати уважність, самостійність, відповідальність, толерантність,прагнення досягти мети.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Методи уроку: проблемно-пошуковий, словесні (бесіда).
Обладнання та матеріали: малюнки, схеми, презентація «Перші плазуни», мультимедійний проектор, екран, комп’ютер.
Проблема уроку: Довести, що плазуни краще пристосувалися до наземного способу життя, ніж земноводні.
Хід уроку
І. Організаційний етап 
Добрий день, шановні мої! Рада бачити вас усміхненими, задоволеними, тож щоб зберегти цей настрій  на уроці, пропоную його провести за такими правилами:
Бути активним
Бути толерантним
Бути доброзичливим
Бути позитивним
Говорити по черзі.
Бо, на мою думку, ці позитивні риси важливі у досягненні успіху. Тож, якщо ви згодні, бажаю творчого неспокою у постійному пошуку знань.
ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів
Давайте згадаємо появу яких тварин можна вважати поворотним пунктом в еволюції тваринного світу, бо саме вони  стали першими наземними істотами і проклали хребетним тваринам шлях на суходіл? (Відповідь учнів: Земноводні або Амфібії)
Всі ми знаємо приказку «Повторення – мати навчання» тому пропоную виконати завдання яке допоможе нам у вивченні нової теми.
На партах учнів картка-завдання:  Вставте пропущені слова «Загальна характеристика Земноводних» в яку вони вписують відповіді.
Загальна характеристика Земноводних
Поширені переважно в  _____________  ___________ . Земноводні - _________ наземні ________ . Їх _________ і _________ можуть розвиватися _____________ у ___________. Личинки дихають  ____________ , під час розвитку відбувається _____________ ( _________) у дорослу тварину, яка дихає ________________ і ____________. Кінцівки  __________ типу. Череп __________ з’єднаний із хребтом. В органі слуху крім __________ розвинене ще _________ вухо . Шкіра позбавлена _____________, містить  __________ залози. Серце ________ камерне, два __________ і _______ шлуночок. ___________ кола кровообігу: ___________ і __________. Земноводні  ___________ тварини. Центральна нервова система складається з ____________ __________ відділів, що й у риб. Однак більш розвинений _________ мозочок, уже можна розрізнити ____________ _________ мозку. ___________ розвинений слабко. Амфібії - ___________ тварини, для яких характерне ___________ запліднення  і __________ розвиток.
Слова для довідки: внутрішнього, легенями, передсердя, вологих тропіках, непряме, багатоклітинні, примітивні, зовнішнє, хордові, роздільностатеві, рухливо, трьох, мозочок, яйця, луски, личинки, шлуночок, два, тільки, шкірою, воді, зябрами, півкулі головного, метаморфоз, перетворення, передній, п’ятипалого, малий, великий, таких самих, холоднокровні.
Висновок: амфібії за морфологічними і біологічними ознаками займають проміжне положення між власне водними і власне наземними організмами. Походження амфібій пов’язане з рядом ускладнень організації, таких як поява п’ятипалої кінцівки, розвиток легень, розділення передсердя на дві камери і поява двох кіл кровообігу, прогресивний розвиток центральної нервової системи і органів чуттів.
Питання до учнів: Чому ж Земноводним не вдалося завоювати сушу повністю? (Відповідь учнів: Земноводні – це тварини, які в дорослому стані здебільшого поширені на суходолі, проте їхнє розмноження і розвиток відбувається у воді, бо їхні яйця не мають оболонок, які захищали б від висихання.)
ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів
На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося  з тваринами, які  в порівнянні із земноводними представляють собою наступний етап пристосування хребетних тварин до життя на суші. Близько 300 млн років тому вони стали панівною групою тварин, яка відрізнялась великим різноманіттям. Це Плазуни або Рептилії, до якого належать добре відомі вам тварини – ящірки, змії, черепахи, крокодили. Вони холоднокровні  наземні хребетні тварини, розмноження і розвиток яких пов’язані із суходолом. На сьогодні відомо близько 8 тис видів плазунів (в Україні – 21 вид), які поширені на всіх континентах, окрім Антарктиди. Тож завдання нашого уроку: Довести, що плазуни краще пристосувалися до наземного способу життя, ніж земноводні.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1.      Походження плазунів
Запитання до учнів: Яким  тваринам присвячено багато науково-популярних творів, наприклад найбільш відомі книги Ігоря Акімушкіна «Стежкою легенд» і «Зниклий світ»,  роман Артура Конан Дойля «Загублений світ»? (Відповідь учнів: динозаврам)
 Так, найбільші наземні тварини, які жили на Землі, - динозаври – були представниками плазунів. Слово «динозавр» означає «страшний ящер». Так називали вимерлих наземних плазунів, скелети й кістки яких знаходять під час розкопок.
Розповідь вчителя  супроводжується демонстрацією презентації.
Давні плазуни (рептилії) походять від земноводних стегоцефалів. З появою сухого клімату, нащадки перших земноводних почали розвиватися в двох напрямках. Одні так і залишилися біля води й перетворилися на сучасних земноводних. Інші, навпаки, поступово пристосувалися до сухого клімату й перетворилися на плазунів. Плазуни, які пристосувалися до наземних умов, дали величезну різноманітність видів. Вони повністю підкорили сушу ( бронтозаври, тарбозаври), жили у воді ( іхтіозаври, плезіозаври), літали подібно до птахів (птеродактилі, птеродони). Деякі динозаври досягали довжини 30 метрів і маси тіла до 50 т. Це були найбільші з усіх наземних хребетних, які будь-коли існували на Землі. Мезозойську еру, в яку плазуни досягли виняткового розквіту, називають століттям рептилій. Але зміна земної поверхні, виникнення більш високоорганізованих тварин – птахів і ссавців – призвели до загибелі величезної кількості рептилій. Сучасні плазуни при всій їхній різноманітності являють собою нечисленні залишки колись квітучої групи тварин. Зараз вони утворюють ряди Дзьобоголові (гатерії), Лускаті (ящірки, змії, хамелеони), Крокодили (крокодили, алігатори), Черепахи.
2.      Місце плазунів в системі органічного світу (розмістити таксономічні одиниці у правильній послідовності. Виконується в картці для учня)
Імперія
Клітинні форми життя
é
Надцарство
Еукаріоти
é
Царство
Тварини
é
Підцарство
Багатоклітинні
é
Тип
Хордові
é
Підтип
Хребетні
é
Надклас
Чотириногі
é
Клас
Плазуни (Рептилії)
                                                            

                                     
Ряд  Дзьобоголові                           Ряд Лускаті                      Ряд Черепахи                    Ряд Крокодили
                  (гаттерія)                                 (ящірки, змії,                                                                    (крокодили,         
                                                           хамелеони)                                                                        алігатори)

3.      Вивчення особливостей зовнішньої та внутрішньої будови плазунів  відбувається у групах по підручнику: §41. Біологія. 8 клас. Запорожець Н.В., Влащенко С.В.
Завдання для груп:
1 група  Будова та спосіб життя
2 група  Опорно-рухова система
3 група  Травна та видільна системи
4 група  Кровоносна система
5 група  Дихальна система
6 група  Нервова система та органи чуттів
7 група  Розмноження і розвиток плазунів

Під час виступу груп учнями виконується завдання:
Вставте пропущені слова «Загальна характеристика Плазунів»
Загальна характеристика класу Плазунів
Плазуни – дійсно _______ наземні тварини, хоча деякі з них __________ пристосувалися до життя в _____________ або біля води.  На всіх стадіях розвитку вони дихають ___________ . Яйця плазунів мають тверду вапняну ___________ і багато __________ , за рахунок якого розвивається ___________ на суходолі або в __________ матері. Водна  ____________ відсутня. Шкіра ___________, без залоз і покрита роговими ______________ , ___________ або ________ . З’явився __________ відділ хребта, що забезпечив ___________ голови. Добре розвинуті _________ , що, приєднуючись до грудини, утворюють ________ _________ . Серце __________, але у шлуночку є ___________ перегородка, яка зменшує ступінь змішування ________ і _______ крові в серці. _________ кола кровообігу. Легені мають численні ___________ , що _________ їхню поверхню. Температура тіла ________ від температури середовища. Головний мозок _________ розвинутий, особливо __________ мозок, _________ частки і ___________ . Органи чуття влаштовані _____________ . Тільки сукупність усіх цих ознак дозволила рептиліям стати ___________ наземними істотами.
Слова для довідок: складки, рухливість, зародок, лусочками, щитками чи панциром, жовтка, перші, дійсними, суха, збільшує, удруге, складні, грудну клітку, воді, мозочок, личинка, більш, зорові, легкими, передній, артеріальної, венозної, шкаралупу, залежить, два, неповна, тілі, шийний, трикамерне, неповна.
V. Узагальнення й систематизація знань
Завдання 1: Які особливості організації виникли у плазунів в результаті освоєння суходолу?
Відповіді учнів:
-          Зародкові та яйцеві оболонки, які дозволяють плазунам розвиватися на суші;
-          Суха шкіра вкрита ороговілими похідними епідермісу підтримує водний баланс в організмі;
-          Наявність грудної клітки та диференціювання дихальних шляхів забезпечує ефективне дихання;
-          Відповідні органи чуттів адаптовані до життя на суші, дозволяють успішно полювати та уникати ворогів (наприклад, термолокатори у змій)

Завдання 2: У чому проявляється ускладнення організації плазунів порівняно із земноводними? (Відповіді учнів:  Ускладнення організації плазунів у порівнянні з земноводними проявляється в будові скелета, більше пристосованого до умов суходолу; в наявності оболонки навколо зародка і міцної оболонки (шкаралупи) навколо яйця, яка захищає його від висихання і пошкодження, чим була досягнута можливість розмноження і розвитку на суші; удосконалена будова нервової системи; прогресивний розвиток органів дихання; поява кори півкуль великого мозку.)
VI. Фізхвилинка.  Необхідним буде виконання вправи для очей, так як вони не тільки служать профілактикою порушення зору, але й сприятливі при неврозах, гіпертонії, підвищеному внутрішньочерепному тискові. Це такі вправи:
1)    вертикальний рух очей вгору – вниз;
2)    горизонтальний  -  управо – уліво;
3)    обертання очима за годинниковою стрілкою і навпаки;
4)    заплющити очі й уявити по черзі кольори райдуги як можна чіткіше;
5)    на дошці до початку уроку накреслити будь-яку криву (спіраль, коло, ламану) пропонується очима «намалювати»  ці фігури кілька разів в одному, а потім в іншому напрямку.

VII. Підведення підсумків уроку.

1.      Вправа  «мікрофон»
-          Що  вам  найбільше  сподобалося  на  уроці?
-          Що  нового  дізналися?
-          Яка  група,  на  вашу  думку,  працювала  найкраще?

2.      Запам’ятаймо найголовніше!
Клас Плазуни – це наземні хребетні тварини, які краще пристосовані до життя в наземно-повітряному середовищі, ніж земноводні бо:
- Вони мають рогові покриви, що захищають від випаровування води, більш досконале легеневе дихання, шкірою дихати не можуть.
- У шлуночку серця з’являється перегородка, яка майже ділить його на дві частини, а у крокодилів, дійсно чотирикамерне серце. Завдяки цьому обмін речовин у плазунів більш ефективний, але все одно вони пойкілотермні тварини.
- Для плазунів також характерне тільки внутрішнє запліднення, яке не потребує води.
- Яйця, в яких розвивається зародок, багаті на поживні речовини та вкриті шкірястою доволі міцною оболонкою, яка виконує захисну функцію.

VIIІ. Оцінювання знань
Завдання : Складання діаграми Вена
Із переліку ознак виберіть характерні: для земноводних; для плазунів; загальні для них ознаки
1.      Кінцівки п’ятипалі
2.      Холоднокровні
3.      Шкіра вкрита роговими лусочками
4.      Шкіра гола
5.      Один шийний хребець
6.      Кілька шийних хребців
7.      Яйце вкрите щільною оболонкою
8.      Два кола кровообігу
9.      У серці кров змішується
10.  Дихання шкірно-легеневе
11.  Дихання тільки легеневе
12.  Розвиваються на суші
13.  Розвиток відбувається з перетворенням
14.  Розвиваються у воді
15.  Розвиток прямий
16.  Яйця не мають оболонок

VIII. Домашнє завдання.  
Опрацювати § 41. Відповісти на запитання «Перевірте свої знання» на ст.. 179. Підготувати інформацію про різноманітність плазунів

Література:
1.      Чудеса живого світу. Ілюстрована енциклопедія для дітей. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003.
2.      Біологія. 8 клас: Підручник / Н.В. Запорожець, С.В. Влащенко. – Х.: АН ГРО ПЛЮС, 2008.
3.      Біологія: 700 завдань. 8 клас. – Х.: Вид-во «Ранок», 2010.
4.      Сало Т.О., Деревінська Л.В. Зоологія. Навч. посібник. – Х.: Країна мрій, 2002.

Картка для учня

Прізвище ім’я учня  ____________________________________________________________

          І. Визначення місця плазунів в системі органічного світу (розмістити таксономічні одиниці у правильній послідовності) – 2 бала
Надклас Чотириногі,  Надцарство Еукаріоти, Імперія Клітинні форми життя, Підцарство Багатоклітинні, Підтип Хребетні, Тип Хордові, Царство Тварини, Клас Плазуни (Рептилії)

é

é

é

é

é

é

é

é
                                                            

                                     
Ряд  Дзьобоголові                           Ряд Лускаті                      Ряд Черепахи                    Ряд Крокодили

IІ.  Оцінювання  роботи  в  групі

Поставте  бали  за  роботу  в  групі:
Активна  участь  у  роботі      -     +2 бала
Малоактивна   участь              -     +1 бал
Не приймав участі  у  роботі   -      0 балів

IIІ.  Самостійна  робота (8 б)
Із переліку ознак виберіть характерні: для земноводних; для плазунів; загальні для них ознаки
1.      Кінцівки п’ятипалі
2.      Холоднокровні
3.      Шкіра вкрита роговими лусочками
4.      Шкіра гола
5.      Один шийний хребець
6.      Кілька шийних хребців
7.      Яйце вкрите щільною оболонкою
8.      Два кола кровообігу
9.      У серці кров змішується
10.  Дихання шкірно-легеневе
11.  Дихання тільки легеневе
12.  Розвиваються на суші
13.  Розвиток відбувається з перетворенням
14.  Розвиваються у воді
15.  Розвиток прямий
16.  Яйця не мають оболонок


І. Картка-завдання:  Вставте пропущені слова «Загальна характеристика Земноводних»
Загальна характеристика Земноводних
Поширені переважно в  _____________  ___________ . Земноводні - _________ наземні ________ . Їх _________ і _________ можуть розвиватися _____________ у ___________. Личинки дихають  ____________ , під час розвитку відбувається _____________ ( _________) у дорослу тварину, яка дихає ________________ і ____________. Кінцівки  __________ типу. Череп __________ з’єднаний із хребтом. В органі слуху крім __________ розвинене ще _________ вухо . Шкіра позбавлена _____________, містить  __________ залози. Серце ________ камерне, два __________ і _______ шлуночок. ___________ кола кровообігу: ___________ і __________. Земноводні  ___________ тварини. Центральна нервова система складається з ____________ __________ відділів, що й у риб. Однак більш розвинений _________ мозочок, уже можна розрізнити ____________ _________ мозку. ___________ розвинений слабко. Амфібії - ___________ тварини, для яких характерне ___________ запліднення  і __________ розвиток.
Слова для довідки: внутрішнього, легенями, передсердя, вологих тропіках, непряме, багатоклітинні, примітивні, зовнішнє, хордові, роздільностатеві, рухливо, трьох, мозочок, яйця, луски, личинки, шлуночок, два, тільки, шкірою, воді, зябрами, півкулі головного, метаморфоз, перетворення, передній, п’ятипалого, малий, великий, таких самих, холоднокровні.

ІІ. Картка-завдання:  Вставте пропущені слова «Загальна характеристика Плазунів»
Загальна характеристика класу Плазунів
Плазуни – дійсно _______ наземні тварини, хоча деякі з них __________ пристосувалися до життя в _____________ або біля води.  На всіх стадіях розвитку вони дихають ___________ . Яйця плазунів мають тверду вапняну ___________ і багато __________ , за рахунок якого розвивається ___________ на суходолі або в __________ матері. Водна  ____________ відсутня. Шкіра ___________, без залоз і покрита роговими ______________ , ___________ або ________ . З’явився __________ відділ хребта, що забезпечив ___________ голови. Добре розвинуті _________ , що, приєднуючись до грудини, утворюють ________ _________ . Серце __________, але у шлуночку є ___________ перегородка, яка зменшує ступінь змішування ________ і _______ крові в серці. _________ кола кровообігу. Легені мають численні ___________ , що _________ їхню поверхню. Температура тіла ________ від температури середовища. Головний мозок _________ розвинутий, особливо __________ мозок, _________ частки і ___________ . Органи чуття влаштовані _____________ . Тільки сукупність усіх цих ознак дозволила рептиліям стати ___________ наземними істотами.
Слова для довідок: складки, рухливість, зародок, лусочками, щитками чи панциром, жовтка, перші, дійсними, суха, збільшує, удруге, складні, грудну клітку, воді, мозочок, личинка, більш, зорові, легкими, передній, артеріальної, венозної, шкаралупу, залежить, два, неповна, тілі, шийний, трикамерне, неповна.

КОНСПЕКТ УРОКУ З БІОЛОГІЇ
ТЕМА "ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛИШАЙНИКІВ. ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ, СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ, РІЗНОМАНІТТЯ"

Цілі: ознайомити учнів із особли­востями будови, процесів життє­діяльності, значенням у приро­ді та житті людини лишайників, розвивати вміння порівнювати особливості будови лишайників з іншими вивченими групами ор­ганізмів; виховувати екологічне мислення школярів і цікавість до предмета.
Обладнання: зразки лишайників, та­блиці, блок-схеми, дидактичний матеріал.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Метод: бесіда, рольова гра, «Слабка ланка», робота в групах.
ХІД УРОКУ
I. Організація класу
Учитель
Я рада зустрічі новій
Із вами, любі діти.
Нові знання чекають вас,
Старанно лиш учіть.
Всім вам бажаю  я високих балів.
Потрібно лиш, щоб ви активно працювали.
Шановні учні, як ви себе почуваєте, що ви очікуєте від уроку?
Моє бажання — ваша активність. (Учні записують власні бажання на «Кораблику знань», кріплять до «Бе­рега бажань» на дошці.)
II. Актуалізація опорних знань
Розминка «Слабка ланка»
Учні, передаючи один одному м'яч, задають терміни на повторення.
Учитель. І ще одне випробування, щоб перевірити, чи готові ви бути до­слідниками?
Прийом «Чомучка»
На дошці зображена квітка, де під пе­люстками ховаються запитання:
1. Чому гриби виділили в окреме царство?
2.    Чому водорості належать до ниж­чих рослин?
3.    Чому гриби живляться гетеро­трофне?
4.    Чому гриби часто утворюють мі­коризу?
5.    Чому рослинам належить плане­тарне значення на Землі?
6.    Чому навіть їстівних грибів дітям  не можна багато їсти?
7.    Чому гриби поділяють на класи —  нижчі й вищі?
Готові до подорожі?
III. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учитель. До нас завітала казка. (На фоні повільної музики.)
Якось давним-давно вітер заніс спо­ри гриба на камінь, що лежав біля водойми. Разом із хвилею на камінь потрапила водорість: «Усе, загину!» Аж тут руку дружби протягнув гриб: «Давай я тебе прихищу». І прикрив гіфами.
От і стали вони єдиним цілим, чули, що їх кличуть лишайником.
Але злагоди чомусь їм не вистачало. Гриб постійно говорив: «Ти мені за­вдячуєш своїм життям, якби не я, за­гинула б ти давно!»
Часто своїми гіфами гриб спричиняв до загибелі клітини водорості. А во­дорість усе слухала, і терпіла, і пра­цювала невтомно день і ніч, підно­сячи на сніданок пихатому грибу ви­роблені органічні речовини, а йому було все мало і мало...
Побачив таке неподобство вітер і ви­рішив визволити з полону водорість. Так закружляв, що лишайника занес­ло у воду, де й загинув гриб, а водо­рість здобула волю і незалежність.
Що ви дізнались із цієї казки? Який висновок зробили? (Метод «Мікро­фон»)
Висновки:
а)  лишайник — організм, що скла­дається з двох організмів (гриба  і водорості);
б)  співжиття — гриб паразитує на водорості.
Мораль. Ніколи не хвались, якщо по­трібно — поступись.
IV. Вивчення нового матеріалу
У казці загинув лишайник, але сьогод­ні в природі залишається 25 тис. ви­дів організмів відділу Лишайники. Мабуть, вони мають таку будову, про­цеси життєдіяльності, що дозволяє їм мати таку різноманітність. Про це ді­знаємось на уроці.
Оголошення теми, мети, завдань уроку.
Учитель (на фоні повільної музики)
Лишайників країна вас  зустрічає,
Цікаві знання для вас  відкриває.
Роздає учням візитки із зображен­нями лишайника і вказаною видо­вою назвою.
Учитель. Країна «Ліхенологія» зна­ходиться на материку Гриби. (Демонстрація таблиці «Класифікація орга­нічного світу»)
Дозвольте мені бути вашим гідом.
Подорожуючи, ми на основі нових знань створимо блок-схему «Ліхе­нологія».
Учні завчасно поділені на групи.
Зупинка 1 «Географічна»
Учні отримують конверти із зображенням лишайників, на яких є під­писи, де вони зустрічаються. Учні під­ходять До карти і кріплять значки до місць зростання певного виду.
Завдання. Який висновок про міс­це зростання лишайників можете сформулювати?


( Лишайники  поширені  скрізь:  у  холодній  Арктиці,  у  спекотних  пустелях,  витримують  температури  від +600 до -  - 500 0 С) 
Зупинка 2 «Біологічна».
Проблемне  запитання: Що дозволяє і лишайникам заселяти такі різноманітні за природними умовами куточ­ки Землі?
 Учитель (демонструючи таблицю «Внутрішня будова лишайників»). Вивчити будову лишайників вдалось і у 1867 році. Основу тіла лишайника становить гриб. Щільно перепле­тені гіфи утворюють верхню і ниж­ню шкірочки. За наявності тих або  інших пігментів шкірочка може набувати різного кольору. Між гіфами  розміщені клітини водорості або ціанобактерії (здатні до фотосинтезу і бактерії). Тіло не почленоване на ор­гани — слань.
Зупинка 3 «Юні фізіологи»
Користуючись текстом підручника й опорною схемою, виявити:
група 1 -- живлення лишайників  (опрацювати за підручником* с. 238 —  другий абзац, с. 239 — перший абзац);
група 2 — розмноження лишайників  (опрацювати за підручником с. 240 — другий абзац);
група 3 — ріст лишайників (опрацювати за підручником с. 240 — шостий абзац).
 Експерт, звітуючи, дає порівняльну характеристику лишайників з гриба­ми, доповнює схему на дошці.
 Учні класу роблять записи в робочому  зошиті до отриманої інформації.
Зупинка 4 «Дослідницька»
Кожна група отримала лишайники.  Розглянути, чи всі вони однакові. Ні?  Спробуйте за зовнішнім виглядом по­ділити їх на... (Кріпить до схеми.)
Група 1 — накипні;
Група 2 —листуваті;
Група 3 — кущисті.
Зупинка 5 «Підприємницька»
 Учні отримують випереджальне за­вдання про значення лишайників у житті людини (метод «Мікрофон»), будують схему.
1)   Ґрунтоутворююча.
2)   корм для тварин (кладонія, цетрарія).
3)   їжа для людей (леканора, або ман­на небесна, аспіцилія їстівна) (ро­льова гра (див. додаток));
4)   у промисловості для отримання  цукрів, барвників, лакмусу, фар­би, спирту;
5)   у парфумерії для закріплення  аромату духів (евернія «дубовий  мох»);
6)   у  медицині  (ісланський  мох,  багатий  на  вітамін  С,  має  бактерицидні  властивості,  з  нього  виготовляють  антибіотики).
Зупинка 6 «Екологічна»
Учитель. Нам надійшла телеграма з екологічного центру досліджень.
Увага! Увага! Увага! Оберігайте лишайники! Бо вони:
     організми-піонери (дають мож­ливість рости рослинам там, де раніше вони не росли);
     середовище життя багатьох без­  хребетних тварин;
     беруть участь у біологічному виві­трюванні скельних порід;
     індикатори стану навколишнього  середовища (радіоактивних речо­вин,  Флуору, чадного газу, оксидів  Сульфуру і Нітрогену);
     накопичують радіоактивні еле­менти — Уран, Радій, Торій).
V. Узагальнення  і систематизація знань
Учитель. Ось і підійшла до завер­шення наша подорож, а чи не мар­ною вона була?
Про це дізнаємось на станції «Буди­нок знань». Виявимо, яка команда збудувала його міцнішим.
1. Скринька «тестова»
(Кожній групі по два тести)
1) Організм лишайника складають:   а)  бактерії;   б)   зелені водорості;     в) бурі водорості,    г) гриби.
2)  Тіло  лишайника:  а)  талом (слань);    б) має корінь;     в)  має квітку;    г)  має покривну тканину.
3)  Лишайник розмножується:     а)           вегетативне;    б)  брунькуванням;   в)  спорами;     г)  статево.
4)  Наука,  що  вивчає  лишайники:  а)  мікологія;  б)  ботаніка;   в)  ліхенологія;  г)  бріологія.
5)  Тип співжиття водорості й гриба  в організмі лишайника:  а)  мутуалізм;   6)  коменсалізм;   в)  паразитизм;   г)  конкуренція.
6)  Особливості лишайників:  а)  повільний ріст;   б)  швидкий ріст;     в)  невибагливі;
г)  потребують органічних добрив.
2. «Я все про вас знаю»
Кожна команда буде представляти знання окремої групи організмів:
Царство Гриби
Царство Рослини
Відділ Лишайники
На дошці сховані завдання. Відкри­ваємо і відповідаємо:
а)  живлення;
б)  тіло;
в)  розмноження;
г)  ріст.
3. Проблемне запитання
Що дозволяє лишайникам заселити і зовсім різні за природними умовами  куточки Землі?
4. Задача
Характерна особливість лишайни­ків — дуже повільний ріст. Вимірювання  засвідчили,  що  накипний  лишайник, який росте на скелі, щоро­ку збільшується в діаметрі на 0,25 мм. Визначити вік  лишайника, якщо його діаметр досягає 8,5 см.
5. «Міні-футбол»
 Гравці ставлять запитання з плутаниною, яку команда суперників мусить відгадати.
VI. Підсумок уроку
Учитель. Бачу, подорож ваша була  немарною. Кожен з вас дійшов до берега досягнень, подивимось, чи досягнуті ваші сподівання.
VII. Оцінювання
Допомагають експерти, які рахують фішки, аналізують роботу членів групи.
Учитель. Кожна діяльність оплачу­ється, і ви отримуєте нагороду в оцін­ках.
VIII. Домашнє завдання
Вивчити § 58, с. 238-241; виконати завдання в робочому зошиті, с. 96 (третій рівень), виготовити колекцію лишайників (четвертий рівень).
Вже вивчили багато ми
Про особливе царство Гриби.
Вам все потрібно  пригадати,
Щоб якнайкраще ТО здати.
Спасибі за плідну роботу, до нових цікавих зустрічей!
Додаток
Легенда
ЧИ Є У СВІТІ ЧУДЕСА?
Наукою доведено, що ніяких чудес немає. Але в Біблії сказано, що єв­рейський народ, ідучи через пустелю, знесилився і з голодної смерті ледь не загинув, але врятувало диво, яке з волі Бога впало з неба. Люди назва­ли його «манною небесною».  Такі твердження знаходять і в загад­ках інших народів.
Сьогодні гість із Близького Сходу спробує пояснити суть цього дива: І «Так, це правда, у пустелях можна по-і спостерігати, як зненацька з неба на І землю падає їстівний продукт "манна". Буває, насипле шар завтовшки
10—12 см, і ми з неї печемо млинчи­ки для коней і верблюдів».Так, дійсно, у пустелях і сухих степах Південно-Західної Азії і Північної Африки росте лишайник   леканора їс­тівна. Після дозрівання формуються кульки, які легко піднімає вітер і пе­реносить на далекі відстані.   Тепер усім зрозуміла загадка «ман­ни небесної».









Комментариев нет:

Отправить комментарий